Всесвітній День розповсюдження знань про аутизм

Щороку в Україні кількість дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) зростає. РАС — психічне порушення, для якого властиві аномальна поведінка й труднощі у соціальній взаємодії. Від дитини з нормотиповим розвитком дитина з РАС зовнішньо нічим не відрізняється. Утім, вона може важко йти на контакт, тривалий час не говорити, часто повторювати однакові рухи. Також вона може негативно відреагувати на гучні звуки або світлові подразники. Дитину з РАС нерідко вважають дивакуватою, оскільки вона може бігти невідомо куди, кричати, бо не вміє словесно висловити свої думки та бажання. Зазвичай це має дивний вигляд. Здебільшого діти із РАС живуть у своєму особливому світі.

Діти з РАС різні: одні можуть мати тяжкі порушення поведінки та значну/помірну розумову відсталість, а другі, навпаки, низький рівень порушень поведінки й збережений інтелект, як-от діти з синдромом Аспергера. Часто діти мають комплесний діагноз і тоді РАС накладається на інші розлади чи захворювання, наприклад, епілепсію, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, порушення обміну речовин, вірусні захворювання тощо.

Функціональний стан дітей з РАС різний, проте їм властиві три спільні риси:

·                       явні недоліки та порушення у сфері взаємодії та соціальної поведінки;

·                       затримка розвитку мовлення та здатності спілкуватися, дефекти мовлення;

·                       обмежена, стереотипна поведінка й інтереси.

Крім цього, аутистична дитина:

·                       замкнута, проводить чимало часу наодинці;

·                       не цікавиться нічим, окрім предметів, з якими взаємодіє під час стереотипної гри;

·                       схильна до жорстко завчених маршрутів;

·                       впадає в істерику, якщо дорослі роблять щось не так, як вона хоче (бо вона так знає/звикла);

·                       пробує неохоче щось нове;

·                       рухає руками й водночас дивиться вбік;

·                       уникає зорового контакту та дотиків або ігнорує їх.

Кожна зустріч з особливою дитиною унікальна. Дитина з РАС хоче ліпше зрозуміти і пізнати світ, у якому вона живе. Якщо знати загальні закономірності та особливості розвитку дитини й мати у скарбничці «набір» педагогічних прийомів, то навіть у найскладніших і найнепередбачуваніших випадках можна підібрати ключик до її серця.