Всесвітній день «спасибі»

Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається всесвітній день «спасибі».

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними «прогладжуваннями» і здатні зігріти своїм теплом.

Ми кожного дня говоримо один одному «дякую», тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця. Вдячність нейтралізує негативні емоції, не даючи їм негативно позначитися на нашому фізичному здоров'ї.

Поради, як стати вдячною людиною.

«Вдячність зменшує усілякий стрес, сильний та несильний», - каже професор психології з Каліфорнійського університету Роберт Еммонз.

«Коли ми відчуваємо невдоволення, ми знову й знову робимо себе заздрісними, сердитими, пригніченими та роздратованими. Ми загрузаємо в негативі, не маючи змоги досягти вдячності та спокою», - додає дослідник.

До слова, в 2003-му році Еммонз із колегами з'ясували цікаву річ: люди, котрі часто дякують, активніше займаються спортом. А ще в них нижчий рівень поганого холестерину та ліпший сон.

Для того, щоби навчитися «генерувати» вдячність, Еммонз радить один трюк: треба підловити себе на негативній думці та перенаправити у позитивний напрям. Наприклад, коли у голові крутиться: «Ніколи, ніколи нічого не налагодиться», швиденько пригадуйте все хороше, що є в вашому житті, вашу систему підтримки: роботу чи навіть вдалу ранкову пробіжку на свіжому повітрі. ншими словами, ми не можемо контролювати зовнішні події, зате, за допомогою позитивного мислення, можемо не допускати штормів усередині нас.

«Якщо ми в змозі заблокувати анти-вдячні думки, у нас є хороший шанс узяти під контроль наше емоційне житті та розвинути емоційну стійкість, котра є імунітетом до мінливих обставин», - говорить професор.

Що ж до сімейних «практикумів зі вдячності», то дослідники скептично ставляться до показових її проявів, наприклад, коли родина на День подяки збирається за столом, і кожен по черзі говорить, за що він вдячний. Точніше, тинейджерам від такого небагато користі.

Одначе психолог Ренді Камен радить таки спробувати, принаймні сімейна розмова в позитивному ключі буде краще, ніж суперечка за столом. Спробуйте занотувати для себе, за що ви вдячні. Це може бути будь-що – друзі, шоколад, новий альбом Адель тощо.

А комусь допоможе виробити в себе звичку бути вдячним медитація чи молитва.

Найголовніше, це вирішити відтепер бути вдячним. Еммонз радить щовечора, у якості вправи ставити собі три запитання:

1. Якщо я з власної волі обираю практикувати вдячність, чи поліпшиться якість мого життя?

2. Чи підвищиться моя самоповага?

3. Чи почуватимуся я менш нещасним, ефективнішим та енергійнішим?

«Я вважаю, що відповідь на ці питання – безсумнівне «так»», - підсумовує Еммонз.